Ми пропонуємо кілька прийомів вивчення мови, які можуть вам допомогти. • Знайдіть тексти улюблених пісень англійською, переведіть, вивчіть і наспівуйте разом з виконавцем. • Проведіть відпустку в країні, де говорять по-англійськи: вирівняйте корисну мовну практику з приємним відпочинком. • Спробуйте почати думати на англійській, коментуйте про себе дії, події, щоденні події. • Вивчайте культуру: це буде корисно, якщо ви хочете поїхати в країну, де говорять англійською мовою. Дізнайтеся про те, що є цінним для людей, з якими ви будете спілкуватися. Наприклад, знайдіть як можна більш детальну біографію Вінстона Черчілля — вона схожа на сюжет захоплюючої книжки. Почитайте про нього (ідеально — англійською, але тут все залежить від вашого рівня володіння мовою). Не цікавить політика? Читайте, дивіться фільми про ключові моменти історії, видатних діячів мистецтва, науки, про розвиток моди, автомобілебудування, про соціальні явища і звичаї країн.

Вивчити англійську самостійно — ідея, яка відвідувала багатьох. Але не всім вдається її реалізувати. Чому? Перша проблема — відсутність контролю. Іноді, щоб не пропустити заняття, знадобиться навіть сила волі. Відволікти може що завгодно, від цікавого фільму по телевізору до запрошення погуляти з друзями. Складіть собі чіткий розклад і неухильно дотримуйтесь йому. Наступна проблема — помилки. Вивчаючи мову самостійно, потрібно бути дуже уважним, іноді навіть педантичним. Якщо ви допустите помилку (нехай і незначну), займаючись з викладачем, він виправить вас. Коли ви вчитеся самі, вас нема кому поправити, а запомненная неправильно конструкція «приживеться» в мові і листі. Переучуватися важче, ніж вчитися. Якщо вдома ніхто не володіє мовою, то можна найняти няньку або гувернера, який буде спілкуватися з дитиною виключно англійською. Якщо мова йде про дитину старше чотирьох років, то краще знайти гувернера, який деякий час прожив в англомовних країнах. Ви можете також самі готувати невеликі заняття і регулярно проводити їх для своєї дитини. Цей спосіб має недолік: ваш син чи ваша донька сприймають вас як батька, члена сім'ї і можуть просто відмовитися займатися. Справитися з цією перешкодою буває непросто, потрібно готується до уроків дуже ретельно, знаходити або придумувати гри, які будуть приводити дитину в захват, і довго не будуть набридати. Змушувати дитини не вийде, а якщо й вийде, то можете відбити будь-яке бажання займатися. Третій варіант — водити дитину в групу. Ефективність цього способу практично повністю залежить від викладача. Причому не має значення, чи він закінчив педагогічний ВНЗ. Його знання англійської можуть обмежуватися «дитячої програмою» — головне, щоб він любив дітей і вмів їх зацікавити. Який варіант навчання дитини ви б не вибрали (крім створення мовного середовища), заняття не повинні тривати більше трьох годин на тиждень.

Багато викладачів сходяться в тому, що спілкування англійською — ідеальний спосіб навчити дитину мови. Наприклад, мама вдома постійно говорить по-англійськи, а батько — по-русски. Єдина умова — поки дитині не виповниться чотири роки, не міняються ролями, інакше ви його заплутаним. Це дійсно один з найбільш ефективних способів, якщо ви не володієте англійською настільки, щоб можна було говорити з дитиною хоча б на побутові теми — пройдіть курси англійської мови. Витрачені зусилля окупляться сторицею. У результаті виросте дитина-білінгуал (білінг), який буде однаково добре володіти обома мовами, зможе спілкуватися на будь-якому і легко перемикатися між ними. Якщо вдома ніхто не володіє мовою, то можна найняти няньку або гувернера, який буде спілкуватися з дитиною виключно англійською. Якщо мова йде про дитину старше чотирьох років, то краще знайти гувернера, який деякий час прожив в англомовних країнах. Ви можете також самі готувати невеликі заняття і регулярно проводити їх для своєї дитини. Цей спосіб має недолік: ваш син чи ваша донька сприймають вас як батька, члена сім'ї і можуть просто відмовитися займатися. Справитися з цією перешкодою буває непросто, потрібно готується до уроків дуже ретельно, знаходити або придумувати гри, які будуть приводити дитину в захват, і довго не будуть набридати. Змушувати дитини не вийде, а якщо й вийде, то можете відбити будь-яке бажання займатися. Третій варіант — водити дитину в групу. Ефективність цього способу практично повністю залежить від викладача. Причому не має значення, чи він закінчив педагогічний ВНЗ. Його знання англійської можуть обмежуватися «дитячої програмою» — головне, щоб він любив дітей і вмів їх зацікавити. Який варіант навчання дитини ви б не вибрали (крім створення мовного середовища), заняття не повинні тривати більше трьох годин на тиждень.

Психологи довели, що вивчення іноземних мов дітям дається набагато легше, ніж дорослим. Деякі фахівці вважають, що найбільш вдалий вік — з 4 до 8 років, інші впевнені, що з 1,5 до 7. Як би там не було, багато батьків замислюються над тим, як навчити дитину англійської — одному з найпоширеніших мов світу. Вибір методів навчання залежить від віку вашої дитини, від того, чи знаєте ви (або хтось з вашої сім'ї) англійська мова настільки, щоб можна було говорити на ньому, від того, скільки часу і сил ви готові витрачати на заняття.

У XVII-XVIII століттях англійська мова переплив океан на кораблях з британськими селянами та представниками дрібної та середньої буржуазії. Якщо б ми зараз могли повернутися до Америки того часу, то знайшли б багато переселенців, які розмовляють іспанською, французькою, німецькою, голландською, норвезькою, шведською і навіть російською. Всі ці люди опинилися в непростій ситуації — їм треба було освоювати землі, будувати будинки, налагоджувати виробництво і звикати до нових природних і соціально-економічних умов. Ним був просто необхідний спільну мову — облаштувати нові землі поодинці неможливо, потрібно було об'єднуватися, спілкуватися і спільними силами долати перешкоди, які ставила перед ними життя. Сполучною ланкою між переселенцями став англійська мова. Англійська мова в ті часи не було однорідним навіть в межах Англії: у промові аристократів, селян і буржуазії можна було помітити сильні відмінності. Навіть письмова англійська різнився від письменника до письменника, що вже казати про представників соціальних верств. До Америки потрапив не рафінований аристократичний варіант англійської, а мова селянства і буржуазії. Перед переселенцями стояли інші проблеми, ніж перед жителями Англії, їх оточувала інша флора і фауна, по-іншому розвивалася історія, інші речі ставали пріоритетними, в людях цінувалися інші якості. Мова просто не міг не увібрати в себе життєві реалії американців — і він швидко змінювався. Сьогодні англійська — найпоширеніший, але не єдиний, що вживається в Сполучених Штатах.